#

Уряд  УКРАЇНИ ua

Програма діяльності
Кабінету Міністрів України

Міністерство розвитку громад та територій України
#
Бабак Альона
Міністр
Відповідальний
  • Живицький Дмитро Олексійович
    Перший заступник міністра
Ціль

10.6. Українці зменшать втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будинках

В Україні значна частка витрат іде на оплату централізованого опалення, електричної енергії, газу: в структурі сукупних витрат домогосподарств – 7,3% загального обсягу або 109,7 млрд. грн. у 2018 році, що вдвічі перевищує витрати домогосподарств на охорону здоров’я; при цьому на власну оцінку бідності домогосподарствами у 2017 році найбільше вплинуло погіршення можливостей домогосподарств мати житло у нормальному стані та своєчасно та в повному обсязі оплатити житлово-комунальні рахунки. Тому вкрай важливо зменшити енерговитрати у багатоквартирних житлових будинках та громадських будівлях.

Ми стимулюватимемо споживачів інвестувати в зменшення енерговитрат за допомогою інструментів фінансової, організаційної та експертної підтримки з боку держави (зокрема, з використанням Фонду енергоефективності). Для цього ми розробимо та впровадимо довгострокову стратегію з термомодернізації житлових будівель, реалізуємо заходи Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, Стратегії термомодернізації будівель в частині як громадських, так і житлових будівель, Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

Створимо єдину систему моніторингу споживання енергії споруд і будівель органів державної та місцевої влади шляхом запуску бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.

У сукупності це приведе до підвищення ефективності економіки та зміцнення енергетичної незалежності країни.

ЗгорнутиПереглянути більше

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі 10.6 «Українці зменшать втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будинках» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. Проблема політики

1.1. Значні втрати домогосподарств при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів
1.2. Носії проблеми (клієнт; суспільна група, яка страждає від проблеми)
Домогосподарства, що перебувають в житлових будинках збудованих до 2000-х років та домогосподарства отримувачі субсидій у всіх регіонах України; Громадяни, що сплачують податки до державного та місцевого бюджету, з яких відбувається фінансування споживання енергії у громадських будівлях державної та комунальної форми власності, а також здійснюється підтримка підприємств у сфері генерації та постачання теплової енергії
1.3. Масштаб проблеми
Загальнонаціональна

Житловий фонд в Україні за роками забудови розподіляється таким чином: 16.3% збудовані до 1945 р., 68.7% збудовані в період 1946-1990 р.р., 4,2% збудовано в період 1990-2000 рр. та 10.8% збудовано після 2000 р. В малій частці будівель вже здійснено заходи з підвищення рівня енергетичної ефективності, проте більше 80 % будівель житлового фонду України є застарілими з точки зору ефективності використання енергії та мають високий рівень втрат при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів.

У січні-серпні 2018 року за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (що включають в себе витрати на тепло, гаряче водопостачання, оплату енергетичних ресурсів: електроенергія, природний газ, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо) звернулось 4244,2 тис. домогосподарств[1]. У житловому секторі станом на 25.11.2019 року[2] 5377 учасників ОСББ/ЖБК скористалися програмою «Теплих кредитів». З них більшість учасників брали участь неодноразово. Найбільш популярні заходи – заміна вікон в МЗК (38%) та модернізація обладнання теплового пункту (21%), результатом яких є фактичне скорочення споживання теплової енергії 3.65% та 10.35% відповідно[3].

Кількість будівель житлового та громадського сектору, у яких реалізовано заходи з енергоефективності, є незначною. Характер заходів в переважній більшості таких будівель носить фрагментарний характер. Зокрема, із 300 укладених договорів енергосервісу, лише у 5% предметом угоди є проведення саме комплексної модернізації громадської будівлі

 

[1] За даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2018/09/143.pdf

[2] Звіт Держенергоефективності надісланий Мінрегіону листом від 26.11.2019 №353-16/16/2-19

[3] Аналіз ефективності реалізації програми «Теплі кредити» проведений Директоратом енергоефективності в 2018 році

1.4. Гострота проблеми
Гостра

Середній питомий показник споживання енергії в будівлях житлового фонду в Україні складає близько 209 кВт•год/м2 . У той же час за даними, що наводяться ЄБРР, наприклад у Норвегії, загальне питоме енергоспоживання домашніх господарств 140-170 кВт·год/м2, а у Болгарії – 100-130 кВт•год/ м2 [1]. Надмірні втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будівлях призводять до необхідності субсидування оплати енергетичних ресурсів населенням.

Середній питомий показник споживання енергії в громадських будівлях на сьогодні визначити неможливо, оскільки в Україні відсутні статистичні дані та реєстри будівель державної та комунальної форми власності. Відповідно, відсутність повної інформації щодо кількості таких будівель, а також інформації щодо опалювальної площі,  унеможливлює розрахунок питомих показників споживання енергії у громадських будівлях.

За результатами досліджень Berlin Economics, здійсненими в 2014 році, впровадження комплексу заходів з підвищення енергетичної ефективності в житлово-комунальному секторі, потенціал скорочення споживання газу в Україні складає 11,4 млрд м³ газу на рік, що становить 58% від імпорту України.

Окрім цього, такий стан речей має значний вплив на загальні макроекономічні показники України в цілому. Показник енергоємності України (0,318 кг н.е. (нафтового еквіваленту) за долар США у 2005 р. – показник кінцевого споживання) в 3,12 рази перевищує середній показник для Європи[2] (0,102 кг н.е. (нафтового еквіваленту) за долар США у 2005 р.). Обсяг енергії, що споживається в житлових будівлях в Україні складає близько 32%[3], або 16435 тис.т.н.е. (2017 р)

 

[1] Національний план дій з енергоефективності до 2020 року.

[2] Інформація щодо досвіду країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн, ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» грудень 2017 р https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/01/Pidvyshhennya-energoefektyvnosti-v-YES.pdf

[3] Дані Енергетичного балансу України за 2017 рік згідно інформації Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

1.5. Динаміка проблеми
Негативна

Протягом останніх десятиліть тривало поступове формування та поглиблення проблеми. Через постійне заниження тарифів (до 2015 року) на енергетичні ресурси для домогосподарств, були створені дестимулюючі умови до інвестицій в заходи з енергоефективності будівель. Також неефективна система управління та обслуговування житла не забезпечувала належних умов утримання будівель, своєчасного проведення поточних та капітальних ремонтів, що лише поглиблювало проблему ефективного споживання енергії в будівлях. У 2015 році відбулось наближення тарифів на енергію в Україні до рівня ринкових, як результат, проблема стала ще відчутнішою.

У той же час, заборгованість населення за сплату комунальних послуг зростає. (станом на кінець грудня 2018 р. за постачання природного газу вона становить – 26,4 млрд.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 16,7 млрд.грн, за постачання електричної енергії – 4,8 млрд.грн[1]). Таке становище буде лише погіршуватися у разі відсутності впровадження ефективних заходів щодо підвищення рівня енергоефективності в будівлях.

 Завдяки запровадженню термомодернізації будинків, є можливість вивільнити додатковий ресурс для реалізації запланованих Урядом заходів державної політики із поліпшення показників енергетичної ефективності фонду житлових та громадських будівель в Україні.

Стосовно громадських будівель – видатки з державного та місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг за 2016-2018 роки становили 24,267 млрд грн за постачання природного газу, 22,000 млрд грн за централізоване опалення та постачання гарячої води та 25,289 млрд грн[2] за постачання електричної енергії. Відповідно, також є значний потенціал скорочення споживання шляхом забезпечення енергетичної ефективності будівель.

 Динаміка проблеми протягом останніх десятиліть призвела до того, що 44% виробленої та імпортованої енергії втрачається при її перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача, що на 12% вище ніж в країнах ЄС.

 

[1] http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2019/01/13.pdf

[2] Видатки державного та місцевого бюджетів (загальний та спеціальний фонди) та оплату комунальних послуг та енергоносіїв, грн (за даними Державної казначейської служби України)

1.6. Причини проблеми
Причина 1 – Неналежний технічний стан будівель в Україні

Неналежний технічний стан будівель в Україні:

низькі показники теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій будівель. (85% із яких збудовані до 1991 року, за застарілими вимогами до енергетичних характеристик будівель).

застаріле низько ефективне обладнання ( зокрема обладнання теплових пунктів);

неефективні та застарілі рішення інженерних систем будівель;

високий рівень зносу конструкцій будівель та обладнання інженерних систем, що призводить до втрат близько 42% теплової енергії будівлями (16% втрачається через вікна, 7% – через дах і 30% – через вентиляційну систему)

Причина 2 – Недостатнє фінансування комплексних програм державної підтримки для здійснення проектів комплексної модернізації житлових будівель із верифікацією результатів
Причина 3 – Висока вартість енергоефективних будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівельно-монтажних робіт

Висока вартість енергоефективних будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівельно-монтажних робіт:

зростання цін на будівельно-монтажні роботи у 2018 році на 19,1 %, в середньому у 2016-2018 роках – на 14,8 %;

у 2019 році середня вартість проектів модернізації багатоквартирних будинків, включаючи встановлення індивідуальних теплових пунктів – 861,73 тис.грн;

у 2019 році середня вартість проектів комплексної термореновації багатоквартирних будинків, включаючи теплоізоляцію будівельних конструкцій та модернізацію систем теплопостачання середньою вартістю – 6 837,84 тис.грн.

Причина 4 – Низька спроможність домогосподарств інвестувати власні кошти в енергоефективні заходи

Низька спроможність домогосподарств інвестувати власні кошти в енергоефективні заходи:

у 2017 році 28 % домогосподарств мали недостатньо коштів для своєчасної та в повному обсязі оплати орендних/іпотечних платежів, платежів за споживчими кредитами або оплати житлово-комунальних послуг;

висока вартість залучення довгострокового фінансового ресурсу банківської системи – середній розмір ставки за кредитами становить 20,1% річних, що знижує рентабельність впровадження заходів з термомодернізації та значно збільшує терміни окупності проектів

Причина 5 – Низька вмотивованість населення щодо термомодернізації власного житла

Низька вмотивованість населення щодо термомодернізації власного житла:

низька обізнаність щодо важливості аспектів енергоефективності та енергозбереження, що дозволяє вирішити питання зі  зниженням суми в платіжках за комунальні послуги;

низька ініціативність співвласників багатоквартирних будинків щодо співфінансування заходів із підвищення енергоефективності власного житла (близько 3% ОСББ на сьогодні готові застосувати механізми комплексної термомодернізації будівель з використанням грантової державної підтримки);

складність узгодження спільних рішень щодо ефективного управління власним майном на рівні багатоквартирних будинків (на сьогодні створено лише близько 30 тис. ОСББ, які можуть на сьогодні бути заявниками Фонду енергоефективності[1]);

субсидування споживання енергії (житлові субсидії) населенням з державного бюджету знижує мотивацію здійснювати заходи із термомдернізації власного житла їх власниками (співвласниками)

 

[1] Станом на 1 липня 2019 року згідно інформації Мінрегіону

Причина 6 – Відсутність встановлених стратегічних цілей із термомодернізації житлових та громадських будівель

Відсутність встановлених стратегічних цілей із термомодернізації житлових та громадських будівель та визначених заходів на їх досягнення. Стратегія термомдернізації будівель дозволить консолідувати зусилля державної та місцевої влади, власників будівель та бізнесу на досягнення енергетичних цілей

Причина 7 – Відсутність державної політики щодо здійснення проектів комплексної модернізації громадських будівель

Відсутність державної політики щодо здійснення проектів комплексної модернізації громадських будівель:

недостатність фінансування видатків на утримання бюджетних будівель. Видатки покривають лише оплату праці працівників та сплату комунальних послуг;

недостатньо розвинений ринок енергосервісу

Причина 8 – Відсутність консолідованого обліку (реєстру) будівель органів державної та місцевої влади

Відсутність консолідованого обліку (реєстру) будівель органів державної та місцевої влади:

із 15 тисяч будівель державної форми власності лише 200 будівель  мають можливість відслідковувати інформацію, щодо енергоспоживання (40 будівель центральних органів виконавчої влади із повноцінним енергомоніторингом);

міжвідомча складність управління об’єктами нерухомості державної та комунальної форми власності (взаємовідносини власника будівлі, орендаря, балансоутримувача та ін.);

відсутність єдиної політики відкритих даних щодо базових експлуатаційних та енергетичних характеристик громадських будівель, що призводить до відсутності можливості здійснювати моніторинг стану будівель по окремих регіонах чи установах, ускладнює його адміністрування

Причина 9 – Відсутність системного підходу до збору та моніторингу показників енергоспоживання будівель органів державної та місцевої влади

Відсутність системного підходу до збору та моніторингу показників енергоспоживання будівель органів державної та місцевої влади:

низькі темпи впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах. (станом на сьогодні на різних стадіях їх впроваджено у 15000 громадських будівлях державної та комунальної форми власності);

необов’язковість впровадження в громадах систем енергоменеджменту та енергомоніторингу споживання енергоресурсів

Причина 10 – Високий рівень зносу обладнання систем генерації та розподілення теплової енергії

Високий рівень зносу обладнання систем генерації та розподілення теплової енергії ( котельні, теплові мережі). В результаті, значні фінансові витрати на усунення аварійних ситуацій та втрати у розмірі 2,4 млрд м3 природного газу щороку, що становить щонайменше 21 млрд грн/рік

1.7. Показники ефективності політики
  • Зменшення енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання мешканцями багатоквартирних будинків не менш як на 20%
  • Зменшення на 1% щорічного питомого енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання громадських будівель (з 158 кВт•год/м2 до 150 кВт•год/м2 опалювальної площі будівлі)

2. Пропонований курс політики

Підцілі
1. Скорочення витрат енергії населенням при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів не менш як на 20% шляхом підвищення рівня енергетичної ефективності житлових будівель
Показники результативності:
  • Відсоток виконання заходів, передбачених планом з реалізації Стратегії термомодернізації будівель (100%)
  • Кількість проектів із поетапної термомодернізації будівель (із досягненням економії енергії щонайменше 20%) (1000 од. щорічно)
  • Кількість будівель, які відповідають мінімальним вимогам енергетичної ефективності будівель (мають клас енергоефективності не нижче С) (400 од. щорічно + об’єкти нового буд-ва)
  • Економія енергії в житлових будинках внаслідок реалізації заходів з підвищення енергоефективності (2 058 700 тис. кВт•год)
Завдання до підцілі:
  • Реалізувати Стратегію термомодернізації будівель
  • Забезпечити стале та ефективне функціонування Фонду енергоефективності
  • Підвищити обізнаність населення щодо важливості реалізації заходів з підвищення енергоефективності в будівлях
  • Забезпечити розвиток ринку сертифікації енергетичної ефективності будівель Забезпечити розвиток ринку сертифікації енергетичної ефективності будівель
2. Зменшити питоме енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання громадських будівель на 1% щорічно
Показники результативності:
  • Відсоток наповнення бази даних характеристик громадських будівель бюджетного сектору будівель (70 %)
  • Кількість проектів спрямованих на забезпечення енергетичної ефективності будівель бюджетного сектору (1800 од. щорічно)
  • Кількість громадських будівель, в яких здійснюються заходи з термомодернізації будівель (767 од. щорічно)
  • Середній показник досягнутої економії енергії громадських будівель в яких здійснюються заходи з термомодернізації (35 %)
  • Середній показник питомого споживання енергії серед громадських будівель в яких здійснюються заходи з термомодернізації (118,1 кВт•год/м2)
  • Обсяг скорочення видатків на оплату комунальних послуг серед громадських будівель в яких здійснюються заходи з термомодернізації (35 млн грн.)
  • Кількість укладених енергосервісних контрактів щодо впровадження заходів з енергоефективності в громадських будівлях (150 од. щорічно)
  • Щорічне зменшення питомого енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання громадських будівель з 158 кВт•год/м2 до 150 кВт•год/м2 опалювальної площі будівлі
Завдання до підцілі:
  • Забезпечити енергетичну сертифікацію будівель органів державної і місцевої влади, органів місцевого самоврядування
  • Забезпечити показову роль будівель органів державної влади щодо енергоефективності
  • Створити базу даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, зокрема будівель органів державної та місцевої влади, забезпечити загальнонаціональну систему моніторингу споживання енергії як інструменту коригування державної політики
  • Запровадити систему енергомоніторингу та енергоменеджменту в будівлях державної та комунальної форми власності
  • Підвищити рівень енергетичної ефективності громадських будівель, у тому числі шляхом забезпечення енергосервісу та збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії
  • Реалізувати інвестиційні проекти за рахунок коштів МФО

Проект плану реалізації концепції політики

Заходи
Завдання: Реалізувати Стратегію термомодернізації будівель
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та схвалення КМУ проекту розпорядження «Про завтердження Стратегії термомодернізації будівель» 01.01.2020 31.12.2020 Мінрегіон; Мінекоенерго; Держенергоефективності
Проведення аналітичного огляду фонду будівель України. Розроблення та затвердження типологізації будівель 01.01.2020 31.12.2020 Мінрегіон; Мінекоенерго; Держенергоефективності
Проведення аналітичного дослідження, щодо визначення економічно доцільних підходів до термомодернізації будівель 01.01.2020 31.12.2020 Мінрегіон
Визначення плану заходів стимулювання економічно доцільної термомодернізації будівель, включаючи заходи щодо поетапної комплексної термомодернізації будівель, заходи щодо будівель з найгіршими характеристиками та їх періодичний перегляд 01.01.2020 31.12.2024 Мінрегіон
Розроблення та затвердження методики розрахунку довгострокових національних цілей та порядку їх моніторингу на підставі визначення очікуваної економії від впровадження Стратегії термомодернізації будівель 01.01.2021 31.12.2024 Мінрегіон
Розроблення та схвалення проекту постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 3 переліку центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях» щодо забезпечення звітування щодо реалізації Плану заходів Стратегії перед Секретаріатом енергетичного Співтовариства 01.01.2020 31.03.2020 Мінрегіон
Завдання: Забезпечити стале та ефективне функціонування Фонду енергоефективності
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Фонд енергоефективності"» в частині оптимізації роботи Фонду енергоефективності 01.12.2019 30.06.2020 Мінрегіон; Фонд енергоефективності
Розроблення та схвалення проекту постанови КМУ щодо внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині оптимізації роботи Фонду енергоефективності 01.12.2019 30.04.2020 Мінрегіон; Фонд енергоефективності
Розроблення та схвалення проекту постанови КМУ щодо внесення змін до Типового договору з незалежним членом Наглядової ради державної установи «Фонд енергоефективності» 01.02.2020 31.05.2020 Мінрегіон; Фонд енергоефективності
Розроблення та схвалення КМУ проекту постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державної установи "Фонд енергоефективності" від 20.12.2017 №1099 в частині збільшення статутного капіталу Фонду 01.02.2020 31.05.2020 Мінрегіон; Фонд енергоефективності
Затвердження спрощеної процедури схвалення заявки на часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності Фондом енергоефективності 01.03.2020 31.08.2020 Фонд енергоефективності; Мінрегіон
Розроблення та схвалення КМУ акту щодо вдосконалення інструментів трансформації субсидування споживання енергії у підтримку підвищення енергоефективності 01.02.2020 30.06.2021 Мінрегіон
Забезпечення фінансування бюджетної програми «Функціонування Фонду енергоефективності» 01.01.2020 31.12.2024 Мінрегіон; Мінфін; Фонд енергоефективності
Завдання: Підвищити обізнаність населення щодо важливості реалізації заходів з підвищення енергоефективності в будівлях
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Планування та реалізація інформаційних кампаній спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо формування енергоефективної поведінки споживачів 01.02.2020 31.12.2024 Мінрегіон; Фонд енергоефективності; Мінекоенерго; Держенергоефективності
Розроблення та впровадження рішень про внесення змін до програм дошкільного виховання та шкільної освіти, спрямованих на формування у дітей та учнів свідомого ставлення та компетентностей щодо питань енерго- та ресурсозбереження, енергоефективності будівель, охорони навколишнього природного середовища та запобігання кліматичним змінам (із включенням напряму енергоефективності до державного стандарту базової середньої освіти у математичній галузі та розробленням наскрізної змістовної лінії) 01.01.2020 31.12.2021 Мінрегіон; Фонд енергоефективності; Мінекоенерго; Держенергоефективності
Завдання: Забезпечити розвиток ринку сертифікації енергетичної ефективності будівель Забезпечити розвиток ринку сертифікації енергетичної ефективності будівель
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення, схвалення КМУ та супроводження у ВРУ проекту Закону щодо внесення змін до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» 01.12.2019 31.12.2020 Мінрегіон; Мінекономіки; відповідні профільні технічні комітети
Оновлення державних будівельних норм в сфері енергетичної ефективності будівель та прийняття нових Європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності 01.03.2020 31.12.2024 Мінрегіон; Мінекономіки; відповідні профільні технічні комітети
Розроблення, схвалення КМУ та супроводження у ВРУ проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України в частині забезпечення енергетичної ефективності будівель» 01.12.2019 31.03.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону «Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель» 01.12.2019 31.05.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до Наказу Мінрегіону від 11.07.2018 №169 «Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель» 01.12.2019 31.05.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до Наказу Мінрегіону від 18.10.2018 № 276 «Про затвердження Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів» 01.09.2019 31.08.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до Наказу Мінрегіону від 21.03.2018 № 62 « Про затвердження Порядку ведення баз даних звітів про результати обстеження інженерних систем, атестованих енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, енергетичних сертифікатів» 01.09.2019 30.09.2020 Мінрегіон
Розроблення та схвалення КМУ проекти постанови КМУ від 26.07.2018 №605 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем» 01.01.2020 30.06.2021 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до наказу Мінрегіону від 11.07.2018 № 173 «Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі» 01.10.2020 31.12.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до наказу Мінрегіону від 18.10.2018 № 275 «Про затвердження порядку рецензування звітів про обстеження інженерних систем» 01.10.2020 31.12.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону про внесення змін до наказу щодо змін до наказу Мінрегіону від 11.07.2018 №172 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката» 01.10.2020 31.12.2020 Мінрегіон
Завдання: Забезпечити енергетичну сертифікацію будівель органів державної і місцевої влади, органів місцевого самоврядування
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів щодо технічних та бюджетних процедур, пов'язаних зі здійсненням сертифікації енергетичної ефективності будівель 01.01.2021 31.12.2024 Мінрегіон; Мінекоенерго; Держенергоефективності
Завдання: Забезпечити показову роль будівель органів державної влади щодо енергоефективності
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Реалізація відповідних заходів Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року 01.03.2020 31.12.2024 Мінрегіон
Розроблення та схвалення акта Уряду щодо впровадження обов’язкового критерію енергоефективності для публічних закупівель органів виконавчої влади 01.10.2020 31.12.2022 Мінрегіон; Мінекономіки
Завдання: Створити базу даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, зокрема будівель органів державної та місцевої влади, забезпечити загальнонаціональну систему моніторингу споживання енергії як інструменту коригування державної політики
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та схвалення КМУ проекту акта щодо створення на національному рівні бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель 01.12.2019 31.12.2022 Мінрегіон; Органи місцевого самоврядування (за згодою)
Створення та наповнення бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель органів державної влади 01.01.2021 31.07.2021 Мінрегіон; ФДМУ; органи державної влади
Створення та наповнення бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик громадських будівель 01.08.2021 31.07.2022 Мінрегіон; ФДМУ; органи місцевого самоврядування (за згодою)
Створення та наповнення бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик житлових будівель 01.08.2021 31.07.2022 Мінрегіон; Органи місцевого самоврядування (за згодою)
Завдання: Запровадити систему енергомоніторингу та енергоменеджменту в будівлях державної та комунальної форми власності
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розробка та схвалення КМУ проекту акта щодо впровадження систем енергоменеджменту (енергомоніторингу) громадських будівель 01.02.2020 28.02.2021 Мінрегіон; Органи місцевого самоврядування (за згодою)
Реалізація заходів Стратегії термомодернізації будівель 01.01.2021 31.12.2024 Мінрегіон; Органи місцевого самоврядування (за згодою)
Завдання: Підвищити рівень енергетичної ефективності громадських будівель, у тому числі шляхом забезпечення енергосервісу та збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону «Про затвердження методики визначення базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення процедури закупівлі, що здійснюється при закупівлі послуг енергосервісу 01.12.2019 31.12.2020 Мінрегіон
Розроблення та схвалення КМУ проекту розпорядження про затвердження Національного плану дій збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії 01.09.2019 30.06.2020 Мінрегіон
Розроблення та прийняття наказу Мінрегіону «Про затвердження вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії» 01.07.2020 30.09.2024 Мінрегіон
Впровадження заходів Національного плану дій зі збільшення кількості будівель з близьким до нульового споживанням енергії 01.07.2020 31.12.2024 Мінрегіон
Завдання: Реалізувати інвестиційні проекти за рахунок коштів МФО
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Реалізація проектів у сфері енергоефективності громадських будівель в рамках проекту «Програма Розвитку муніципальної інфраструктури України» 01.01.2020 31.12.2020 Мінрегіон