#

Уряд  УКРАЇНИ ua

Програма діяльності
Кабінету Міністрів України

Міністерство енергетики та захисту довкілля України
#
Оржель Олексій
Міністр
Відповідальний
  • Ставчук Ірина Іванівна
    Заступник міністра
Ціль

9.8. Українець усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, вживає заходів для їх запобігання, проте готовий до них адаптуватись

Ми запровадимо систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, створимо національну систему адаптації до зміни клімату. Розраховуємо, що відсоток суб’єктів господарювання, що запровадили системи моніторингу, звітності та верифікації, буде постійно збільшуватись.

Ми започаткуємо політику декарбонізації, енергоефективності та скорочення викидів парникових газів та споживання озоноруйнівних речовин. 

Ми організуємо проведення необхідних досліджень, щоб краще зрозуміти наслідки глобальної зміни клімату для України, та допоможемо громадянам підготуватись до таких наслідків. В найбільш вразливих галузях, що вже потерпають від зміни клімату, ми будемо розробляти плани з адаптації до таких змін. Якість планування громадянами та бізнесом своєї діяльності буде кращою, що підвищить вірогідність його успішності. Це, в свою чергу, вплине на продуктивність економіки.

ЗгорнутиПереглянути більше

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі 9.8. «Українець усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, вживає заходів для їх запобігання, проте готовий до них адаптуватись» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. Проблема політики

1.1. Глобальна зміна клімату ставить під ризик економічний розвиток та продовольчу безпеку українців в середньостроковій і довгостроковій перспективі
1.2. Носії проблеми (клієнт; суспільна група, яка страждає від проблеми)
Виробники енергії на викопному паливі; Користувачі транспорту на викопному паливі; Усі верстви населення та бізнесу, які в зоні ризику втрати інвестицій чи майна через глобальну зміну клімату
1.3. Масштаб проблеми
Загальнонаціональна

Вирішення проблеми зміни клімату потребує значних системних змін в енергетичному, транспортному, промисловому секторах та секторі будівель країни

1.4. Гострота проблеми
Гостра

Бездіяльність щодо скорочення викидів та адаптації призведе до наслідків, які буде значно дорожче або неможливо подолати. Помилкове прийняття рішень щодо розвитку енергетичного сектору призведе до неможливості необхідних скорочень викидів в майбутньому, високої вартості для економіки чи втрати інвестицій через необхідність передчасного виводу з експлуатації енергетичних систем на викопному паливі

1.5. Динаміка проблеми
Негативна

Європейський Союз розглядає введення вуглецевого податку для імпортованих товарів, що ставить значні економічні ризики частині української промисловості у випадку відсутності рівноцінних обмежень на викиди парникових газів

1.6. Причини проблеми
Причина 1 – Низький рівень інтеграції проблеми зміни клімату в секторальні і регіональні стратегії і плани

Найважливішим сектором є енергетичний, так як понад 70% викидів пов’язані зі спалюванням викопного палива. Частка викопного палива в енергетичному, промисловому та транспортному секторах є переважною. Частка відновлюваної енергетики, незважаючи на механізми підтримки, в загальному кінцевому енергопостачанні залишається низькою – 6,6 % (8,6 % частка ВДЕ в електроенергетиці; 7,6% в системах опалення та охолодження, 2017 рік). Інші важливі сектори: транспорт, сільське господарство, промисловість, лісове господарство і управління відходами

Причина 2 – Недосконалість системи державних механізмів стимулювання розвитку низьковуглецевих технологій

В секторальних концепціях та стратегіях часто прописані правильні дії, які за відсутністю відповідних механізмів не реалізуються в життя. Частка виділення бюджетних коштів на підтримку виробництва викопного палива більше, ніж кошти на стимулювання енергоефективності

Причина 3 – Відсутність якісних секторальних досліджень з оцінкою ризиків від глобальної зміни клімату та стратегії і планів по адаптації

Інвестору або місцевій владі дуже складно оцінювати потенційні ризики від глобальної зміни клімату і враховувати їх при плануванні розвитку регіону та інвестицій

Причина 4 – Недостатнє використання потенціалу українських наукових установ щодо скорочення викидів парникових газів та в сфері адаптації
1.7. Показники ефективності політики
  • Скорочення обсягу викидів парникових газів до 2024 року
  • Відсоток скорочення використання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів

2. Пропонований курс політики

Підцілі
1. Національні секторальні стратегії розвитку враховують необхідність скорочення викидів парникових газів, поступового переходу на відновлювані джерела енергії та ризики наслідків глобальної зміни клімату
Показники результативності:
  • Частка національних секторальних стратегій розвитку, які враховують науково обґрунтовані цілі і завдання щодо скорочення викидів парникових газів і ризики наслідків глобальної зміни клімату
Завдання до підцілі:
  • Збільшення частки національних секторальних стратегій розвитку, які враховують науково обгрунтовані цілі і завдання щодо скорочення викидів парникових газів і ризики наслідків глобальної зміни клімату
2. В секторах основних джерел викидів і поглинання парникових газів існують дієві адміністративні та економічні інструменти стимулювання низьковуглецевих рішень і технологій. Субсидії і бюджетне фінансування видобутку та використання викопного палива поступово згортаються
Показники результативності:
  • % Скорочення обсягу державних субсидій на видобуток та використання викопного палива
  • Запровадження адміністративних і економічних інструментів з метою скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів в секторах енергетики, транспорту, промисловості, будівель, сільському господарстві, лісовому господарстві та сектору поводження з відходами
Завдання до підцілі:
  • Скорочення обсягу державних субсидій на видобуток та використання викопного палива
  • Запровадження інструментів з метою скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів
3. В найбільш вразливих секторах та регіонах розроблено програми адаптації до наслідків глобальної зміни клімату
Показники результативності:
  • Частка найбільш вразливих секторів до зміни клімату, для яких проведено аналіз ризиків і розроблено стратегію адаптації
  • Частка регіонів України, для яких зроблено оцінку вразливості до зміни клімату та розроблено стратегію адаптації
Завдання до підцілі:
  • Збільшення частки найбільш вразливих секторів до зміни клімату, для яких проведено аналіз ризиків і розроблено стратегію адаптації
  • Збільшення частки регіонів України, для яких зроблено оцінку вразливості до зміни клімату та розроблено стратегію адаптації
4. В Україні продукується більше якісних досліджень і розробок в сфері низьковуглецевого розвитку та адаптації до зміни клімату
Показники результативності:
  • Державне фінансування, що направляється на наукові розробки і дослідження в сфері кліматоохоронної політики використовується ефективно і сприяє виконанню цілей програми дій Уряду
  • Відповідні українські наукові установи мають сприятливі умови для участі в міжнародних наукових програмах і для залучення перспективної молоді в роботу
Завдання до підцілі:
  • Державне фінансування, що направляється на наукові розробки і дослідження в сфері кліматоохоронної політики використовується ефективно і сприяє виконанню цілей програми дій Уряду
  • Відповідні українські наукові установи мають сприятливі умови для участі в міжнародних наукових програмах і для залучення перспективної молоді в роботу

Проект плану реалізації концепції політики

Заходи
Завдання: Збільшення частки національних секторальних стратегій розвитку, які враховують науково обгрунтовані цілі і завдання щодо скорочення викидів парникових газів і ризики наслідків глобальної зміни клімату
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Затвердження Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, в якому показник(и) скорочення обсягу викидів парникових газів є амбітним та справедливим у контексті довгострокового соціально-економічного розвитку України 01.01.2019 31.12.2020 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Запровадження законодавства щодо регулювання обігу озоноруйнівних та фторованих парникових газів 01.01.2019 31.12.2021 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Ратифікація Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар 01.06.2020 31.12.2021 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Розробка і затвердження плану дій на виконання Другого національно-ви значеного внеску до Паризької Угоди 01.06.2020 01.03.2021 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Розробка та прийняття Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні. Розробка та прийняття Плану дій до Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні 01.03.2020 01.03.2021 Мінінфраструктури; Мінекоенерго
Визначення доцільних для поширення в Україні технологій в галузях, де за останні роки спостерігається зростання викидів парникових газів та підготовка пропозицій по впровадженню цих технологій за методологіями UNFCCC та UNEP 01.01.2019 31.12.2020 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Завдання: Скорочення обсягу державних субсидій на видобуток та використання викопного палива
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні з метою отримання достовірних даних про викиди парникових газів 01.01.2019 31.12.2021 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Завдання: Запровадження інструментів з метою скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Побудова системи ліцензування, квотування імпорту/експорту фторованих парникових газів 31.12.2021 31.12.2022 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Створення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин (озоноруйнівні речовини, фторовані парникові гази) 01.01.2020 31.12.2021 Мінекоенерго, інші ЦОВВ
Завдання: Збільшення частки найбільш вразливих секторів до зміни клімату, для яких проведено аналіз ризиків і розроблено стратегію адаптації
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Проведення галузевих досліджень щодо наслідків зміни клімату в Україні та розробка програм адаптації в найвразливіших сферах 01.06.2020 31.12.2024 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Завдання: Збільшення частки регіонів України, для яких зроблено оцінку вразливості до зміни клімату та розроблено стратегію адаптації
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та затвердження Стратегії адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року 01.06.2020 01.06.2021 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Сприяння в розробці регіональних стратегій адаптації до зміни клімату 01.06.2021 31.12.2024 Місцеві органи виконавчої влади
Завдання: Державне фінансування, що направляється на наукові розробки і дослідження в сфері кліматоохоронної політики використовується ефективно і сприяє виконанню цілей програми дій Уряду
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Підготовка стратегії розвитку гідрометеорологічних інституцій в Україні 01.01.2020 01.06.2020 Укргідрометцентр; Мінекоенерго; МВС
Підготовка звітності для виконання міжнародних зобов’язань за РКЗК ООН та Кіотським протоколом 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; інші ЦОВВ
Завдання: Відповідні українські наукові установи мають сприятливі умови для участі в міжнародних наукових програмах і для залучення перспективної молоді в роботу
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Аналіз бар’єрів і рішень щодо залучення українських наукових установ для участі в міжнародних проектах в якості підрядників 01.01.2020 31.12.2020 МОН, Мінекоенерго, інші ЦОВВ