#

Уряд  УКРАЇНИ ua

Програма діяльності
Кабінету Міністрів України

Міністерство освіти і науки України
#
Новосад Ганна
Міністр
Відповідальний
  • Полюхович Юрій Юрійович
    Перший заступник міністра
Ціль

1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні зменшилася у 5 разів. Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, які самостійно визначають пріоритетні напрями діяльності. Неефективність бюджетного фінансування науки не компенсується стимулами залучення інвестицій у наукову сферу від приватного бізнесу. Відсутні стимули для інвестицій у дослідження і розробки. Це змушує вчених шукати можливості самореалізації та належної оплати своєї праці за кордоном. Водночас суспільство очікує від наукової сфери результатів, здатних стати драйверами соціального та економічного зростання країни.

Для цього наша команда забезпечить надання доступу вченим та науковим колективам до прозорого багатоканального фінансування на наукові дослідження та до дослідницьких інфраструктур. Усі наукові установи та університети будуть фінансуватися виключно за результатами наукової прозорої та об’єктивної атестації. Державна атестація та наукові конкурси будуть спиратися на процедуру експертизи, що проводиться за міжнародними стандартами, із залученням іноземних вчених. Частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок бюджетних коштів становитиме не менш як 25%, при цьому частка грантового фінансування Національного фонду досліджень у бюджетному фінансуванні науки становитиме не менш як 15%. Буде створено не менше 100 центрів колективного користування обладнанням, доступ до яких матимуть науковці незалежно від того, в якій організації працюють. Скасуємо фінансові та митні обмеження, що призводять до неефективного витрачання коштів (дозвіл на прямі закупівлі за кордоном та безмитне ввезення наукового обладнання та матеріалів тощо). 

Створимо умови для інтеграції вчених до європейського та світового дослідницького просторів – вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур. 

Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

Ми підтримаємо молодих вчених шляхом надання стимулів для старту та здійснення наукової кар’єри та створимо умови для широкого доступу громадян, бізнесу, державних структур до результатів наукових досліджень та розробок, для можливості оцінити їх якість. Питома вага видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становитиме не менш як 5%

ЗгорнутиПереглянути більше

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. Проблема політики

1.1. Українська наука продукує результати, що в своїй більшості не відповідають світовому рівню. Обмежена можливість українських вчених реалізовувати власні ідеї та долучатись до розв’язання важливих економічних і суспільних проблем
1.2. Носій проблеми (клієнт; суспільна група, яка страждає від проблеми)
Українські вчені, наукові та науково-педагогічні працівники
1.3. Масштаб проблеми
Загальнонаціональна

За даними Держстату щороку спостерігається тенденція до зменшення кількості організацій, що здійснювали наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки (далі – ДіР).  Так, у 2017 році кількість таких організацій становила 963 од., а у 2018 - 950.

У 2018 р. частка виконавців ДіР у загальній кількості зайнятого населення становила 0,54%, у тому числі дослідників – 0,35 %. За даними Держстату, кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, продовжує щороку зменшуватись: за період з 2016 по 2019 роки їх кількість зменшилася на 12,3%. Насиченість науковими працівниками в країнах, які є конкурентами України у боротьбі за наукові кадри, майже у 2 рази більша. Вікова структура наукових кадрів є загрозливою. Більше чверті дослідників (28,5%) мають вік 60 років і старше, а найбільш продуктивні за віком групи (до 49 років) сукупно об‘єднують лише трохи більше половини (52,5%) від загальної чисельності. 

Наукоємність ВВП України залишається критично низькою, що призводить до втрачання наукою здатності виконувати економічну функцію. За даними Мінфіну рівень фінансування наукової і науково-технічної діяльності за рахунок бюджетних коштів у 2016 році складав 0,22 % ВВП. Починаючи з 2017 року відбулося мінімальне збільшення об’ємів фінансування наукової сфери за рахунок коштів державного бюджету: 2017 рік – 0,24 % ВВП, 2018 рік – 0,24% ВВП, а у 2019 році цей показник знову зменшився і склав  0,23 % ВВП

1.4. Гострота проблеми
Гостра

Практично всі процеси, що відбуваються у сфері мають негативну динаміку. Зменшується науковий потенціал як кількісно, так і якісно. Випускники закладів вищої освіти практично не обирають українську науку як сферу для продовження кар’єри в Україні. За даними Держстату кількість аспірантів зменшилась за період з 2015 до 2018  року на 20%.

Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, пріоритетні напрями діяльності яких вони визначають самостійно. При відсутності фіскальних стимулів для інвестицій у дослідження, кошти, отримані як гранти від іноземних донорів, оподатковуються. 

Дослідницька інфраструктура не забезпечує високий рівень досліджень і розробок, що обмежує можливості залучення зовнішніх коштів та співпраці в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва. Вчені, які хочуть долучитись до розв‘язання важливих соціально-економічних проблем країни, мають вкрай обмежені можливості одержати кошти на реалізацію власних ідей. Суспільство сприймає професію вченого як непрестижну та малоперспективну

1.5. Динаміка проблеми
Негативна

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні скоротилась у 5 разів, а наукоємність ВВП - більш, ніж у 3 рази. За даними Держстату кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, продовжує щороку зменшуватись - за період з 2016 по 2017 роки їх кількість зменшилась на 4%, а за період з 2017 по 2018 вже більше, ніж на 6,5%. В основному таке скорочення відбулось за рахунок наукових та інженерно-технічних працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні нових знань, продуктів, процесів, методів та систем. Кількість наукових працівників у загальній кількості зайнятого населення для України вже давно критично низький та продовжує зменшуватися  - з 0,6% у 2016 році до 0,5%  у 2018 році

1.6. Причини проблеми
Причина 1 – Можливості залучення українських вчених до участі у міжнародних програмах досліджень та міжнародних дослідницьких інфраструктурах є недостатніми та не відповідають реальній спроможності науковців
Причина 2 – Система управління та оплати праці у державному секторі досліджень і розробок є надто консервативними, що не дає можливості оперативно адаптувати дослідницьку інфраструктуру до актуальних потреб розвитку науки і техніки та стимулювати вчених до продуктивної роботи та професійного розвитку

Рівень оплати на початкових етапах кар‘єри не є достатнім для забезпечення мінімальних життєвих потреб молодої людини.

Причина 3 – Бюджетне фінансування науки побудовано на домінуванні одноджерельного відомчого фінансування

Грантове фінансування практично відсутнє. Переважна більшість вчених мають обмежені можливості залучення альтернативних джерел фінансування через надлишкову фінансову регуляцію та бюрократизацію супроводу наукових досліджень і розробок у наукових установах та закладах вищої освіти державної форми власності. Відсутні економічні стимули залучення приватних інвестицій у наукову сферу.

Причина 4 – Обмеженість можливостей для кар'єрного та професійного зростання для молодих вчених через консервативну кадрову політику в системі державних наукових установ

Недостатність спеціальних програм підтримки досліджень і розробок та стимулювання академічної мобільності молодих вчених.

Причина 5 – Українська наука не орієнтована на вирішення нагальних актуальних економічних і соціальних проблем країни через всеохоплення законодавчо визначених пріоритетів та відсутність механізмів чіткої орієнтації бюджетної фінансової підтримки науки на забезпечення конкретних та актуальних потреб розвитку країни

Необізнаність громадян щодо потенціалу та результатів української науки посилює недовіру до спроможності українських вчених та доцільності фінансування науки за рахунок коштів платників податків.

1.7. Показники ефективності політики
  • Кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних
  • Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок
  • Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку

2. Пропонований курс політики

Підцілі
1. Вчені інтегровані до європейського та світового дослідницького просторів, мають можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, фінансових джерел для реалізації права академічної мобільності та мотивовані до участі у міжнародному науково-технічному співробітництві
Показники результативності:
  • Кількість публікацій українських вчених у журналах, які індексуються провідними наукометричними базами даних, підготовлених у співавторстві з зарубіжними вченими
  • Кількість міжнародних дослідницьких інфраструктур, у яких Україна бере участь становить не менше 25
  • Кількість грантів, наданих за бюджетні кошти українським вченим для реалізації права на академічну мобільність
Завдання до підцілі:
  • Долучення України до міжнародних наукових програм та організацій
  • Долучення України до міжнародних дослідницьких інфраструктур
  • Запровадження державної підтримки права на академічну мобільність
2. Вчені мають достойний рівень оплати праці та доступ до дослідницької інфраструктури, яка дає можливість проводити дослідження на високому якісному рівні
Показники результативності:
  • Відношення середньої заробітної плати у сфері науки до середньої заробітної плати в економіці
  • Кількість створених центрів колективного користування науковим обладнанням
  • Кількість створених державних ключових лабораторій
  • Частка державних наукових установ, що фінансуються за результатами прозорої та об’єктивної атестації їх діяльності (у відсотках)
  • Кількість закладів вищої освіти, які отримують базове фінансування за результатами атестації їх наукової і науково-технічної діяльності
Завдання до підцілі:
  • Впровадження нових підходів до формування оплати праці наукового працівника
  • Запровадження пріоритетного розвитку матеріально-технічної бази дослідницької інфраструктури, що працює за принципом відкритого доступу
  • Фінансування діяльності наукових установ та закладів вищої освіти за результатами державної атестації
3. Вчені мають доступ до багатоканального фінансування наукових досліджень, яке розподіляється за прозорими процедурами
Показники результативності:
  • Частка грантового фінансування, що розподіляється грантонадавачами (крім НФД) у загальному обсязі бюджетного фінансування наукових досліджень та розробок становить не менше 10%
  • Частка коштів, що розподіляються через НФД, у загальному обсязі бюджетного фінансування наукових досліджень та розробок становить не менше 15%
  • Питома вага коштів іноземних замовників (грантодавців) у загальному обсязі фінансування науки в Україні
Завдання до підцілі:
  • Запровадження грантового фінансування науки
  • Запровадження фіскальних стимулів наукової діяльності
  • Запровадження нових принципів проведення та оплати науково-технічної експертизи
4. Для молодих вчених запроваджено спеціальні програми для стимулювання продовження наукової кар'єри
Показники результативності:
  • Частка коштів державного бюджету на науку, що надається державними фондами з підтримки наукової діяльності у вигляді грантів для молодих вчених становить не менше 3%
  • Питома вага вчених віком до 40 років у загальній кількості наукових працівників
  • Частка закладів вищої освіти та наукових установ, що запровадили програму постдокторантури
  • Частка респондентів серед молодих вчених, які позитивно оцінюють можливості продовження наукової кар’єри в Україні (у відсотках)
Завдання до підцілі:
  • Запровадження позиції «постдок» у закладах вищої освіти та наукових установах
  • Розширення обсягів фінансування та диверсифікація інструментів підтримки молодих вчених (грантових, стипендіальних програм тощо)
  • Перехід до державної підтримки молодих вчених на основі застосування критерію ідентифікації за етапами розвитку наукової кар‘єри
5. Суспільство сприймає українську науку як реальне джерело економічного розвитку та добробуту населення, має можливість оцінити ефективність витрачання бюджетних коштів на науку. Псевдонаука не толерується у жодному її прояві
Показники результативності:
  • Обсяг коштів державного бюджету, спрямованих на фінансування нових пріоритетних напрямів
  • Кількість профілів авторів наукових робіт, розміщених у Національній електронній науково-інформаційній системі
  • Кількість звернень до Національного репозитарію академічних текстів
  • Частка респондентів, які позитивно оцінюють вплив науки на соціально-економічний розвиток держави (у відсотках)
Завдання до підцілі:
  • Затвердження нової системи пріоритетів розвитку науки та інновацій
  • Запровадження дієвої системи протидії академічній недоброчесності
  • Інформація про напрями використання коштів та результати наукових досліджень є публічною

Проект плану реалізації концепції політики

Заходи
Завдання: Долучення України до міжнародних наукових програм та організацій
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Приєднання України до рамкової програми «Горизонт Європа» (Horizon Europe) 01.12.2019 31.12.2021 МОН; МЗС; Мінфін
Приєднання України до програми COST 01.12.2019 31.05.2022 МОН; МЗС; Мінфін
Затвердження програм полярних і морських досліджень та забезпечення їх реалізації 01.01.2021 31.12.2024 МОН; Мінекоенерго; Мінфін; Мінекономіки
Завдання: Долучення України до міжнародних дослідницьких інфраструктур
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Затвердження концепції державної політики розвитку дослідницької інфраструктури 01.01.2020 30.11.2020 МОН; Мінекономіки; Мінфін; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; МОЗ; Мінрегіон; Мінцифри; НАН України; НФД
Україна долучена до пріоритетних Європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур (ERIC) 01.01.2020 31.12.2024 МОН; МЗС
Долучення України до розбудови Європейської Хмари Відкритої Науки (EOSC) 01.04.2020 31.12.2024 МОН; МЗС; Мінцифри
Завдання: Запровадження державної підтримки права на академічну мобільність
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Внесення змін до законодавства щодо запровадження конкурентоспроможних умов оплати залучення іноземних вчених для роботи у наукових установах та закладах вищої освіти  01.01.2020 30.09.2021 МОН; Мінсоцполітики; Мінфін
Внесення змін до законодавства щодо забезпечення збереження місця роботи за науковим працівником, що направляються у довготермінове стажування за кордоном 01.01.2020 31.01.2021 МОН; Мінсоцполітики; Мінфін
Запровадження грантової підтримки академічної мобільності 01.01.2020 28.02.2021 МОН; НФД; Фонд Президента України
Завдання: Впровадження нових підходів до формування оплати праці наукового працівника
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Формування нової системи оплати праці наукових працівників 01.09.2020 30.04.2021 Мінсоцполітики; МОН
Запровадження фінансового забезпечення нової системи оплати праці наукових працівників 01.01.2021 31.12.2024 Мінсоцполітики; МОН; Мінфін
Завдання: Запровадження пріоритетного розвитку матеріально-технічної бази дослідницької інфраструктури, що працює за принципом відкритого доступу
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення змін до законодавства щодо умов раціонального використання державного майна державних наукових установ та самоврядних наукових організацій 01.05.2020 31.12.2020 МОН; Мінекономіки; Мінфін; Фонд державного майна
Створення системи центрів колективного користування науковим обладнанням в закладах вищої освіти та наукових установах з урахуванням результатів їх державної атестації 01.04.2020 31.12.2024 МОН
Створення мережі державних ключових лабораторій із залученням коштів НФД 01.01.2020 31.12.2024 МОН; НФД
Завдання: Фінансування діяльності наукових установ та закладів вищої освіти за результатами державної атестації
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Забезпечення фінансової підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень  наукових установ та закладів вищої освіти 01.01.2020 31.12.2024 МОН
Здійснення моніторингу виконання перспективних планів закладів вищої освіти 01.06.2020 31.12.2024 МОН
Завдання: Запровадження грантового фінансування науки
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Забезпечення роботи Національного фонду досліджень (НФД) , як джерела незалежного грантового фінансування 01.04.2020 31.12.2024 НФД; МОН
Внесення змін до законодавства щодо забезпечення діяльності НФД стосовно особливостей використання коштів, отриманих як оплата послуг, або як грант  01.06.2020 31.12.2021 МОН; НФД; Мінфін
Розширення кола грантонадавачів 01.01.2021 31.12.2024 МОН; Мінекономіки; Мінфін; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; МОЗ; Мінрегіон; Мінцифри; Національна академія та національні галузеві академії наук України
Завдання: Запровадження фіскальних стимулів наукової діяльності
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Запровадження податкових стимулів для інвесторів наукової діяльності 01.01.2020 31.12.2021 МОН; Мінекономіки; Мінфін; ДПС
Запровадження податкових стимулів для благодійників 01.01.2020 31.12.2021 МОН; Мінекономіки; Мінфін; ДПС
Внесення змін до законодавства щодо скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок 01.12.2020 31.10.2021 МОН; Мінекономіки; Мінфін; ДПС
Завдання: Запровадження нових принципів проведення та оплати науково-технічної експертизи
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Внесення змін до законодавства щодо спрощення залучення іноземних експертів до проведення наукової і науково-технічної експертизи за рахунок коштів державного бюджету 01.01.2020 31.05.2020 МОН; Мінфін; Мінсоцполітики; МЗС
Внесення змін до законодавства щодо запровадження системи конкурентоспроможної оплати праці експертів, у тому числі й іноземних 01.01.2020 31.05.2020 МОН; Мінфін; Мінсоцполітики
Завдання: Запровадження позиції «постдок» у закладах вищої освіти та наукових установах
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення змін до законодавства щодо запровадження позиції «постдок» в ЗВО та наукових установах 01.02.2020 31.12.2020 МОН
Заохочення створення позицій “постдок” у закладах вищої освіти та наукових установах  01.02.2021 31.12.2021 МОН; НФД; Фонд Президента України
Завдання: Розширення обсягів фінансування та диверсифікація інструментів підтримки молодих вчених (грантових, стипендіальних програм тощо)
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розширення державної фінансової підтримки молодих вчених 01.01.2020 31.12.2024 МОН; Мінекономіки; Мінфін; НФД; Фонд Президента України
Диверсифікація інструментів підтримки молодих вчених (грантових, стипендіальних програм тощо) 01.01.2020 31.12.2024 МОН; Мінекономіки; Мінфін; НФД; Фонд Президента України
Завдання: Перехід до державної підтримки молодих вчених на основі застосування критерію ідентифікації за етапами розвитку наукової кар‘єри
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення змін до законодавства щодо переходу до державної підтримки молодих вчених на основі застосування  критерію ідентифікації за етапами розвитку наукової кар‘єри 01.03.2020 30.04.2021 МОН; Мінсоцполітики; Мінфін
Завдання: Затвердження нової системи пріоритетів розвитку науки та інновацій
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки, що орієнтована на досягнення Цілей сталого розвитку 01.01.2020 31.05.2020 МОН; Мінекономіки; Мінфін; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; МОЗ; Мінрегіон; Мінцифри; Національна академія та національні галузеві академії наук України
Затвердження нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки, що орієнтована на досягнення Цілей сталого розвитку 01.05.2020 31.12.2020 МОН; Мінекономіки; Мінфін; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; МОЗ; Мінрегіон; Мінцифри; Національна академія та національні галузеві академії наук України
Запровадження системи моніторингу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки 01.01.2021 31.12.2024 МОН
Проведення інформаційної кампанії щодо популяризації науки як джерела інноваційного розвитку економіки та добробуту населення в розрізі Цілей сталого розвитку, а також заохочення до обрання молоддю професії науковця 01.01.2020 31.12.2024 МОН; НФД
Завдання: Запровадження дієвої системи протидії академічній недоброчесності
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення процедур присудження наукових ступенів та вчених звань, які мінімізують можливість академічної недоброчесності 01.05.2020 31.12.2021 МОН
Забезпечення роботи Національного репозитарію академічних текстів як ефективного інструменту протидії плагіату 01.12.2020 31.12.2021 МОН
Проведення інформаційних заходів щодо норм та принципів написання наукових текстів, якісного оформлення наукових публікацій  та дотримання принципів академічної доброчесності 01.01.2020 31.12.2024 МОН
Забезпечення доступу до сучасних джерел наукової і науково-технічної інформації 01.01.2020 31.12.2024 МОН
Завдання: Інформація про напрями використання коштів та результати наукових досліджень є публічною
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розширення доступу громадян до відкритих даних стосовно наукової діяльності окремих вчених, наукових установ та закладів вищої освіти, які отримують державну підтримку 01.05.2020 31.12.2024 МОН
Створення Національної електронної науково-інформаційної системи 01.01.2020 31.12.2023 МОН